Держкомпідприємництво інформує
- У міській раді
- 08.07.2009
З метою виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» (далі – Постанова № 502) та у зв’язку з чисельними зверненнями органів державної влади щодо надання роз’яснень з питань застосування норм Постанови № 502, Держкомпідприємництво інформує.
Стосовно розповсюдження сфери дії Постанови № 502
Відповідно до пункту 1 Постанови № 502 її дія поширюється на органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
В той же час, являючись базовим, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 1 Закону про контроль державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі – органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 2 Закону про контроль встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя (редакція Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008).
Слід також зауважити, що відносини, які виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов в зазначеному переліку відсутні.
Таким чином, нагляд (контроль) за дотриманням законодавства в сфері ліцензування господарської діяльності підпадає під сферу дії цього Закону, тобто, органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов (органи ліцензування) дотримуються процедури здійснення державного нагляду (контролю), визначеної Законом про контроль.
Враховуючи вищевикладене та розпорядчий зміст Постанови № 502 вважаємо, що сфера дії зазначеної постанови поширюється на всі органи державного нагляду (контролю), що підпадають під сферу дії Закону про контроль.
Стосовно проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику
Статтею 5 Закону про контроль зазначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
На даний час, Кабінетом Міністрів України, за поданням органів державного нагляду (контролю) у віднесеній до їх відання сфери, прийнято 38 постанов про затвердження Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Слід зауважити, що відповідно до законодавства України суб’єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність в багатьох сферах, яка може впливати на безпеку життя і здоров’я населення, навколишнє природне середовище.
В той же час, одним із основних принципів державного нагляду (контролю), відповідно до Закону про контроль, є принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
З огляду на зазначене, навіть на час дії фінансової кризи в Україні неможливо припинити проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за суб’єктами господарювання, діяльність яких може призвести до виникнення негативних наслідків для держави, життя та здоров’я людей.
Також, слід зазначити, що метою прийняття Постанови № 502 було не повністю припинити здійснення заходів державного нагляду (контролю), а максимально мінімізувати кількість їх проведення, не створюючи при цьому загрози для життєдіяльності суспільства та державної інституції.
Так, встановлені Постановою № 502 тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року не поширюються на перевірки суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.