Щодо перевірок страхувальників

Фонд соціального страхування
15.05.2015

У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII, викладено у новій редакції (і в новій назві) Закон України від 23.09.1999 р. № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон України № 1105).

При цьому, Законом № 77 визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2015 р. Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі-Закон України № 2240).

Згідно зі статтею 10 Закону України № 1105 Фонд соціального страхування України має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання страхових коштів на підприємствах в установах і організаціях незалежно від їх форми власності, виду діяльності та господарювання, а також у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, та одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок.

За умовами розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1105, нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фонду.

Отже, відразу необхідно відмітити, що вимоги пункту 1.3 «Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», затвердженої постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2011 р. № 29 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 р. за № 393/19131, поширюються на усі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також на суб’єктів малого підприємництва, що використовують найману працю. Тобто, в межах своїх повноважень органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право на перевірки усіх страхувальників Фонду.

З метою уникнення неузгодженості щодо застосування норм Закону України № 1105, повідомляємо, що по страховим випадкам (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання), які настали до 31.12.2014 р. включно, при визначені права на матеріальне забезпечення та його розміру необхідно керуватися нормами Закону України № 2240.

Для страхових випадків (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання), які настали з 01.01.2015 р. необхідно застосовувати норми Закону України № 1105.

Найпоширенішими порушеннями, які виявляються фахівцями міської виконавчої дирекції в ході перевірок страхувальників, є такі, що пов’язані з розрахунком допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1. Невірне визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат.

Відповідно до пункту 3 Порядку 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, впродовж якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Згідно пункту 4 Порядку 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день, робочий тиждень) є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок.

Відповідно до пункту 5 Порядку 1266 якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як шість календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) в яких сплачено страхові внески.

Згідно пункту 6 Порядку 1266 якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

2. Невірне визначення суми середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до 3-х років і 6-ти років за медичним висновком).

Згідно абзацу 2 пункту 9 Порядку № 1266 якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин, для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, не передбачені актами законодавства або що повадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці при розрахунку середньої зарплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

3. Невірний розрахунок середньої заробітної плати у випадках, коли перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи .

Відповідно пункту 10 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Перелік інших типових порушень, на які необхідно особливо звернути увагу:

— невірне визначення кількості днів при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності;

— невірне визначення кількості днів (годин) при оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності;

— допомога по тимчасовій непрацездатності призначена без врахування страхового стажу;

— допомога по тимчасовій непрацездатності призначена комісією із соціального страхування після встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією;

— перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачено за рахунок коштів Фонду;

— сума несвоєчасно повернутих коштів (після 3 банківських днів) у разі внесення часткової вартості путівки до каси підприємства;

— видача подарунків дітям старше 14-ти років;

— неправомірний поділ путівки з застрахованою особою;

— несвоєчасне внесення в касу підприємства часткової плати за путівки і несвоєчасне перерахування коштів до органів Фонду;

— неправомірний поділ путівки з метою дотримання терміну лікування по 12 діб для кожної особи.

Масуліс В.В., директор Лисичанської міської ВД ЛОВ ФСС з ТВП