Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за календарні дні

Фонд соціального страхування
08.10.2015

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266» Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, викладено в новій редакції (далі – Порядок № 1266). Зазначена постанова набула чинності з моменту її опублікування в газеті «Урядовий кур’єр» від 04.07.2015 № 119, тобто Порядок № 1266 в новій редакції слід застосовувати до страхових випадків, що наступили з 04.07.2015.

Особливості обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначені пунктами 25–30 Порядку № 1266. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування в трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані  календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку (тепер поважних причин чотири (див. п. 3 Порядку № 1266): 1) тимчасова непрацездатність; 2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; 3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком; 4) відпустка без збереження заробітної плати, що надається згідно із законом) або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата обчислюється виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку поділеної на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку. Зазначена правова норма є новою та раніше не використовувалась.

Розрахунковий період визначили? Тоді час розрахувати кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Розрахунок середньої зарплати й для оплати днів тимчасової непрацездатності, і для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за страховими випадками, що настали з 04.07.2015, тепер потрібно здійснювати виходячи з календарних днів.

При обчисленні кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуйте тільки дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище). Решта днів, не відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді з інших причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також святкові й неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у розрахунку.

Пунктом 29 Порядку № 1266  визначено обмеження щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, які протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців. Для лікарняних (з 04.07.2015 у тому числі й оплати перших п’яти днів) визначайте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної зарплати (МЗП), а для декретних – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за двократний розмір МЗП та не нижче за розмір МЗП.

Періоди, що можуть бути зараховані до страхового стажу, визначаються статтею 21 Закону № 1105.

Пунктом 30 Порядку № 1266 визначено особливість обчислення середньої заробітної плати застрахованим особам, які працюють за сумісництвом. Так, визначено, що в таких випадках обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Директор Лисичанської міської ВД ЛОВ ФСС з ТВП В. В. Масуліс