Единый день информирования

Інформація відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області до єдиного дня інформування населення області за темою: „Причини виникнення колективних трудових спорів та порядок їх вирішення”

 

З моменту проголошення незалежності Україна стала на шлях запровадження економічних реформ, розвитку ринкових відношень. За таких умов механізм регулювання відносин між найманими працівниками та роботодавцями, який існував раніше, перестав відповідати новим перетворенням. Це дало значний поштовх для створення принципово нової правової бази, яка б відповідала вимогам сьогодення.
Прийняття 3 березня 1998 року Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” стало суттєвим внеском у формування загальнодержавної правової бази, яка врегульовує всі суспільні відносини в нашій державі. Згідно із цим Законом на підставі Указу Президента України від 17.11.1998 була заснована Національна служба посередництва і примирення (далі – НСПП). У подальшому створені її відділення в усіх областях України та Автономній Республіці Крим, у т.ч. в Луганській області.
Основними завданнями НСПП є:
- сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання спорів, що виникли між ними;
- прогнозування виникнення конфліктів та сприяння своєчасному їх вирішенню;
- здійснення посередництва і примирення під час вирішення спорів;
- забезпечення здійснення соціального діалогу;
- здійснення заходів із запобігання виникненню конфліктів;
- підвищення рівня правової культури учасників соціально-трудових відносин.
Стаття 2 вищезгаданого Закону визначає колективний трудовий спір (конфлікт) як розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та
виробничого побуту;
- укладення чи зміни колективного договору, угоди;
- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
- невиконання вимог законодавства про працю.
Колективні трудові спори виникають на різних рівнях – виробничому, галузевому, територіальному і національному. Більшість колективних трудових спорів, які перебувають на контролі відділення НСПП в Луганській області, виникли на виробничому рівні (95%). Сторонами таких спорів є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства або уповноважений ним орган чи представник.
Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси. Вимоги оформлюються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику). Дата вручення вимог повинна бути зафіксована: або в реєстрі вхідної кореспонденції, або в формі підпису на другому екземплярі вимог, що залишається у представника найманих працівників; або поштовою квитанцією, що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Але, як показує практика, ці вимоги не завжди дотримуються, що призводить до неумисного затягування найманими працівниками реєстрації спору.
У свою чергу, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розглянути вимоги найманих працівників та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції власника або уповноваженого ним органу, він зобов’язаний у триденний термін надіслати вимоги на розгляд до відповідного органу вищого рівня управління, поінформувавши про це представницький орган найманих працівників. При цьому максимальний строк розгляду вимог і прийняття рішення не повинен перевищувати 30-ти днів.
Згідно з чинним законодавством колективний трудовий спір виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про вступ в колективний трудовий спір (незгоду з рішенням власника) або коли строки розгляду вимог, передбачені законодавством, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов’язаний у триденний строк письмово поінформувати власника чи уповноважений ним орган, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та НСПП. На цьому етапі наймані працівники іноді порушують строки інформування відділення НСПП про виникнення конфлікту, що також призводить до затягування процедури реєстрації спору.
Якщо розбіжності, які виникли між сторонами соціально-трудових відносин, стосуються встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту чи укладення або зміни колективного договору, угоди, розгляд колективних трудових спорів здійснюється примирною комісією. Примирна комісія на виробничому рівні утворюється за ініціативою однієї із сторін спору у триденний термін. Рішення примирної комісії оформлюється протоколом та має для сторін обов’язкову силу і виконується в порядку і строки, встановлені цим рішенням.
У випадку, коли примирна комісія не прийняла погодженого рішення щодо вирішення спору, а також, коли спір виникає з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень або невиконання вимог законодавства про працю, за ініціативою однієї із сторін спору у триденний строк утворюється трудовий арбітраж. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється за домовленістю сторін, а, якщо сторони не досягли згоди, – у рівних частках. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим, якщо сторони про це попередньо домовились.
Відповідно до чинного законодавства представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.
Процедури ведення трудового арбітражу чи примирної комісії чітко виписані в законодавстві. Зразки документів щодо вступу в колективний трудовий спір та проведення примирних процедур можна отримати у відділенні НСПП в Луганській області. Головна мета примирних процедур – це пошук компромісу, допомога сторонам знайти реальні шляхи вирішення проблеми. Важливо також усвідомити, що рішення примирних органів не розраховано на один день. У більшості випадків розбіжності можливо вирішити поетапно. Такий поступовий рух у бік вирішення конфлікту передбачає, перш за все, залучення до його врегулювання всіх зацікавлених органів. Відділенням НСПП налагоджена тісна взаємодія у сприянні вирішенню спорів з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, профспілками всіх рівнів. Згідно із статтею 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевої влади повинні брати участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, розташованих на відповідній території.
Якщо примирні процедури не призвели до вирішення конфлікту або власник ухиляється від примирних процедур чи не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення спору, найманими працівниками може бути розпочато страйк. Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) з метою вирішення конфлікту. Таким чином, страйк застосовується як крайній засіб вирішення колективного трудового спору (коли всі інші можливості вичерпано).
Сьогодні страйки як заходи щодо захисту прав працюючих знову набувають популярності, як у 1998-2000 роках. Однак, слід зазначити, що всі страйки, які проводилися в області в цьому році (станом на 08.07.2009 їх відбулося чотири) застосовувалися без додержання законодавства. Але роботодавці дуже рідко звертаються із заявою до суду з метою визнання страйку незаконним. Це свідчить, по-перше, про те, що сторони ще недостатньо знайомі із законодавством про порядок вирішення колективних трудових спорів, по-друге, - що з економічної точки зору винні у виникненні розбіжностей саме власники підприємств, а не їх працівники, по-третє, - небажання роботодавців загострювати та висвітлювати проблеми своїх підприємств і виявляти наочно першопричини їх виникнення.
У ході виконання покладених на Службу завдань, з початку поточного року відділення НСПП в Луганській області сприяло вирішенню 22 колективних трудових спорів з 66 вимогами на 14 підприємствах області, що складає 15% від загальної кількості конфліктів по Україні. У спорах брали участь більше 23,5 тисяч працівників області. Спори зареєстровані на підприємствах різних форм власності.
За минулий період 2009 року по області зареєстровано 3 спори. Усі конфлікти виникли на підприємствах вугільної галузі як державної, так і приватної форми власності. Разом з тим, невелика кількість зареєстрованих конфліктів говорить не про відсутність розбіжностей між працівниками і роботодавцями, а про зростання рівня їх правових знань. Це з одного боку. З іншого боку, від вступу у відкритий конфлікт працівників утримує низка чинників, перш за все - боязнь втратити своє робоче місце під час кризи. Крім того, працівники говорять про відсутність лідеру, готового взяти на себе переговорний процес і документообіг.
Водночас, попередженню ряду конфліктів сприяла реєстрація колективного трудового спору на національному рівні – між Федерацією профспілок України і КМУ. Спір виник
11 лютого цього року, у ньому зареєстровано 12 вимог. Предметом конфлікту стало незабезпечення трудових і соціально економічних прав громадян в умовах кризи, зокрема, при прийнятті Державного бюджету на 2009 рік. За результатами проведення примирних процедур, 10 з 12 вимог Федерації профспілок України задоволені в повному обсязі. Прийняття рішень примирних органів про задоволення вимог найманих працівників не означає їх вирішення. Тому наступний етап - контроль з боку Федерації профспілок України за реалізацією рішень примирних органів, а також практичні кроки, направлені на погашення заборгованості із зарплати, підготовка законодавчих ініціатив.
Загалом, хід врегулювання всіх конфліктів і попередження їх виникнення умовно можна розділити на три групи або три рівні:
1. Ті конфлікти, які вирішуються завдяки пошуку і активізації внутрішнього ресурсу підприємства і трудового колективу під час налагодження діалогу між сторонами конфлікту, тобто на місцевому, виробничому рівні.
2. Ті спори, вирішення яких залежить від допомоги облдержадміністрації, обласної ради, Федерації профспілок області, інших об’єднань профспілок області та всіх причетних державних органів обласного рівня.
3. Конфлікти, вирішення яких залежить від позиції КМУ, галузевих міністерств, відомств і Федерації профспілок України.
Залежно від такого умовного поділу колективних трудових конфліктів визначається характер взаємодії, коло суб'єктів, які залучаються до вирішення спору, і стратегія врегулювання конфлікту, ретельно підбирається тактика ведення діалогу.
Досвід роботи НСПП свідчить, що тільки при тісній співпраці з усіма зацікавленими суб’єктами можливе збереження соціального спокою на території області. Саме синхронізація та узгодженість діяльності соціальних партнерів в стабілізації соціально-трудових відносин і сприянні вирішенню спорів дозволила створити таку систему взаємодії на Луганщині, завдяки якій спільними зусиллями досягаються позитивні результати.
За підсумками І півріччя 2009 року відділення НСПП в Луганській області має кращий серед регіонів України показник вирішення колективних трудових спорів (10 конфліктів з 33 вимогами). І це складає одну четверту частину від загальної кількості вирішених конфліктів по Україні.
За період січень-червень цього року в результаті сприяння вирішенню конфліктів погашена заборгованість із зарплати в сумі 3 млн. 173 тис.грн., або 24% від суми боргу, яка стала причиною виникнення спорів.
Сьогодні на контролі НСПП знаходяться 12 спорів з наступними вимогами (всього 33 вимоги):
- виплати поточної заробітної плати і погашення заборгованості з неї;
- забезпечення засобами індивідуального захисту;
- забезпечення побутовим вугіллям;
-та інші: виплата заробітної плати працівникам за три дні до початку щорічної відпустки; укладення колективного трудового договору тощо.
Висувалася працівниками і вимога щодо здійснення доплати за роботу у важких шкідливих умовах, задоволення якої зобов’язувало висування іншої вимоги - проведення атестації робочих місць.
Реєстрація конфліктів в цьому році виявила тенденцію повернення на перше місце серед вимог працівників - погашення боргів із зарплати. З 2005 року спорів із заборгованістю ставало все менше. У всіх зареєстрованих в цьому році конфліктах наймані працівники висувають цю вимогу. Причому, робітники порушують питання не лише про своєчасну виплату зарплати, але і про недопущення її виплати по двох відомостях і «в конвертах», що все частіше відбувається на приватних підприємствах.
Саме своєчасне звернення до НСПП, додержання визначених законодавством термінів процедури вступу і ходу вирішення колективних трудових конфліктів з боку обох сторін спорів, а також своєчасне реагування органів місцевої влади, відповідних державних органів на ускладнення соціально-трудових відносин стає запорукою успішного врегулювання соціальних протиріч.
Практика роботи відділення НСПП в Луганській області доводить, що будь-який конфлікт простіше попередити, ніж його врегулювати, особливо, коли він набув вже певної гостроти. З метою запобігання виникненню колективних трудових спорів відділенням здійснюється комплекс заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, недопущення їх переростання в спори.
Значну роль в системі запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) має виявлення та узагальнення причин виникнення конфліктів.
Досвід роботи Відділення свідчить, що основні причини виникнення спорів можливо поділити на об’єктивні та суб’єктивні.
До об’єктивних причин виникнення конфліктів належать:
1. Невиконання зобов’язань щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг (заборгованість із заробітної плати, порушення термінів виплати поточної зарплати, низький її рівень, невідповідність тарифних ставок (посадових окладів)рівню, встановленому діючим законодавством, Генеральною та галузевими угодами тощо внаслідок незадовільного фінансового стану підприємств, установ та організацій, яке, в свою чергу, спричинено:
- відсутністю бюджетних призначень для фінансування гарантій і пільг, передбачених законодавством;
- недостатнім фінансуванням відповідних витрат підприємств з державного бюджету;
- недофінансування з дотацій, субсидій, передбачених законодавчими і нормативно-правовими актами для відшкодування витрат підприємств;
- заборгованістю з оплати продукції, робіт та послуг;
- значними обсягами кредиторської та дебіторської заборгованості;
- окремими прорахунками при запровадженні державного регулювання цін, тарифів або особливих умов порядку надання послуг та виконання робіт;
- іншими причинами.
2. Незабезпечення належних умов охорони та безпеки праці, спричинені складним фінансово-економічним становищем цих підприємств, експлуатацією фізично та морально застарілих машин, механізмів, обладнання та ін.
Питання охорони праці накопичуються тривалий час і вирішуються важко. Як відомо, самий високий рівень травматизму і професійних захворювань (близько 91% від професійних захворювань у промисловості) має вугільна галузь. Залишається достатньо актуальною проблема забезпеченості шахтарів засобами індивідуального захисту, який, як правило, є низьким.
3. Зміна форми власності та власника.       
4. Допускаються порушення соціально-трудових прав найманих працівників на підприємствах, де проводиться процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

До суб’єктивних причин виникнення конфліктів належать:
1. Порушення власником або уповноваженим ним органом (представником) законодавства про працю, положень колективних договорів.
2. Небажання власника або уповноваженого ним органу під різними приводами укладати колективний договір або вносити зміни до нього.
3. Нереагування або несвоєчасне реагування власника або уповноваженого ним органу на вимоги найманих працівників.
4. Прагнення сторін використати спір як засіб привернення уваги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до ситуації, що склалася на підприємстві.
5. Невміння керівників підприємств вести діалог, уникнення від переговорного процесу, приховування негативних явищ та інші.
Реєстрація конфлікту означає нові правові відносини, при яких заборонені ухилення від переговорного процесу, навпаки, сторони повинні надавати один одному, примирним органам необхідні документи і спільно за допомогою соціальних партнерів шукати шляхи вирішення проблем.
Колективні трудові конфлікти не вирішуються трафаретно і відразу. Але певні кроки можна визначити:
1. Це аналіз ситуації, перевірка повноважень сторін, виявлення основної проблеми. Важливо переконати сторони поважати Закон і позицію іншої сторони.
2. Виявлення другорядних причин – суб'єктивних, психологічних та інших. Частіше саме вони стають поштовхом, який є приводом для „вибуху”, затінює істинну причину, ускладнює її аналіз.
3. Пошук можливих шляхів вирішення конфлікту. Тут важливо виходити із спільних цілей, заради яких необхідно знайти конструктивний вихід із конфлікту і визначити, що може для цього зробити кожна із сторін та інші зацікавлені суб'єкти.
Якщо проаналізувати спори, вирішенню яких сприяло відділення НСПП в Луганській області цього року, то 82% (18 спорів з 22) складають конфлікти, вступ до яких був ініційований профспілками. І, якщо профспілки ініціюють вступ у колективний трудовий конфлікт, то, як правило, вони і представляють інтереси найманих працівників в ході його вирішення. Правда, не поодинокі випадки, коли профкоми займають необґрунтовано вичікувальну позицію і звертаються до Служби, коли конфлікт „набрав оберти”: сума боргу із зарплати зростає, стосунки в колективі розжарені, заборгованість перед фондами соціального страхування і податковою інспекцією теж велика.
Саме від позицій сторін конфлікту залежить і строк, і результат його вирішення. Часто затягування процедури розгляду спору відбувається через недостатню активність учасників трудових відносин, представницьких органів, хоча саме вони, у першу чергу, мають бути зацікавлені у скорішому задоволенні вимог трудового колективу. У таких випадках відділенню НСПП доводиться неодноразово нагадувати сторонам спору про необхідність проведення засідань примирної комісії, а іноді і наполягати на їх проведенні, нагадувати про здійснення постійного контролю за ходом реалізації рішень примирних органів.
Ураховуючи, що відділення НСПП в Луганській області не має розгалуженої структури, у містах і районах області створені інформаційно-консультаційні центри НСПП, що здійснюють консультаційну, роз'яснювально-правову роботу з учасниками соціально-трудових відносин. На даний час в області працює 13 таких Центрів, 10 з яких відкриті на базі місцевих управлінь праці та соціального захисту населення.
З метою поінформованості громадськості щодо діяльності НСПП і підвищення рівня правової культури сторін соціального діалогу щомісячно видається офіційне інформаційне видання „Бюлетень НСПП”. уся офіційна інформація стосовно питань діяльності Служби розміщується і оперативно оновлюється на WEB-сторінці НСПП у мережі Інтернет (www.nspp.gov.ua). Також запроваджена електронна адреса НСПП: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. .
Підсумовуючи, можна сказати, що уже більш 10 років в Україні створена і діє система альтернативного, позасудового вирішення колективних спорів. За період діяльності відділенням НСПП в Луганській області накопичено певний досвід з питань практики застосування законодавства з вирішення конфліктів, кожен з яких, безумовно, має свою специфіку, особливості, потребує відповідного індивідуального та нешаблонного підходу до його врегулювання. Досвід роботи примножується з кожним конфліктом, а їх вирішення вказує на невичерпний потенціал соціального діалогу за допомогою державного посередника.
Зрозуміло, що всі проблеми вирішити неможливо, жодне суспільство не існує без конфліктів. І це - цілком нормальне явище. Відомий конфліктолог Р.Дарендорф зазначив, що політика свободи – є політика існування в конфлікті.
Політика НСПП – це політика конструктивного діалогу. І всім суб’єктам соціально-трудових відносин потрібно разом вчитися саме такій формі спілкування.
Відділення НСПП у Луганській області знаходиться за адресою: 91016, м.Луганськ, площа Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, кімн. 215, 216. Тел./факс: (0642) 58-20-47.
Очолює відділення – Мосіна Анна Михайлівна.