Бути лагідним до себе - на часі

Ми, українці, такі сильні. Вночі обстріли, вдень робота. Потім — стрічка новин та вечеря з родиною. Навіть з’явилася нова приказка: «Тривога в місті — не причина перенесення дедлайнів». І так вже понад 2 роки.

Ми бачимо неймовірну кількість кадрів жорстокості, не спимо ночами, волонтеримо і продовжуємо вимагати від себе тієї ж продуктивності, тієї ж наснаги та настрою, що й раніше.

Часто навіть не усвідомлюємо, під наскільки великою напругою зараз перебуваємо. Ми остаточно відчуємо це, тільки коли війна скінчиться.

Тож просто хочемо нагадати тобі, що зараз час бути лагідними до себе і до інших. Візьми стільки часу, скільки потрібно, щоб прийти до ладу після поганих новин.

Це нормально — поставити справи на паузу та дати собі трохи часу, коли є потреба. Дозволь собі бути неідеальним.

Слова, що відчуваються як турбота

Слова — це найпростіший спосіб підтримати людину, адже це «інструмент», який майже завжди з нами. Але разом з тим, він може бути і небезпечним. Адже навіть коли ми хочемо підтримати когось, ми не завжди знаємо як це зробити правильно і що саме сказати. Невдало підібраними словами можна поранити. Тому ми підготували підказки, які слова можна сказати людині, щоб у них вона почула «мене люблять», «про мене дбають», «я маю значення».

Зберігай та ділись із близькими.

Подробнее...

Аби не ранити людину з трамвою обличчя...

Кажуть, обличчя, як і очі — дзеркало душі. Проте чи вірно це? Особливо коли йдеться про людину, яка отримала травму.

Перебуваючи в громадських місцях, ми можемо зустрічати людей з травмами обличчя або ж ампутаціями кінцівок. І відчуття страху, сорому, а потім провини та жалю, які іноді виникають всередині нас при цьому, є природними. Аби не фокусуватися на травмі, ми можемо відводити очі чи взагалі уникати контакту. Та це ображає людину, адже така реакція змушує її відчувати себе іншою, ба навіть негідною уваги та спілкування. Це ранить і геть не сприяє адаптації в суспільстві після отримання травми.

Подробнее...

Як підтримати свій організм навесні?

З настанням теплішої пори року чимало людей відчувають постійну втому, сонливість і млявість. Чому так відбувається і як з цим впоратися, розповідають фахівці Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої Першою леді Оленою Зеленською.

Зі збільшенням світлового дня та кількості сонячного світла переналаштовується і наш біологічний годинник. Це впливає на сон, активність, енергію та настрій.

Для того, щоб навесні почуватися краще, дотримуйтеся наведених нижче порад:

Подробнее...

Поради для підтримки ментального здоров'я підлітків

Зростання рівня тривожності та стресу є характерним для підліткового віку, особливо в умовах війни, коли збільшується обсяг викликів і переживань. Внаслідок чого у підлітків з’являється ще більше прагнення до незалежності та відсутності контролю з боку дорослих, що може призводити до ускладнення спілкування між батьками та дітьми.

Важливо розуміти, що підлітки потребують підтримки як однолітків, так і дорослих, але вони часто можуть відчувати страх, що їхні почуття будуть знецінені.

Подробнее...

Іншими словами - ти як?

Дай знати близькій людині, що можна не відповідати стандартними «добре», «норм», «ок». Бо ти поруч, можеш та хочеш — вислухати, підтримати, допомогти.

Не соромся детально запитати, як минув день, чи поцікавитися почуттями. Такі запитання налаштовують на глибшу відповідь. Може, і на відверту розмову.

Адже інколи нам усім потрібно більше ніж просто люб’язності. Інколи добре знати, що поруч є хтось, кому можна довіритися.

#ТиЯК

Подробнее...

Хочу подякувати ветерану. Як це зробити?

Буває, зустрічаємо військових або дізнаємося, що перед нами ветеран чи ветеранка, зринає думка — як подякувати людині за службу так, щоб не бути навʼязливим, не бовкнути зайвого, не образити?

Дякувати можна й треба. Та насамперед важливо пам’ятати про особисті кордони людини, особливості її характеру та проявляти повагу.

Подробнее...

Емоції під час війни. Як допомогти дітям?

У період масових ракетних загроз та обстрілів по всій території України, діти переживають складні емоційні стани, які можуть суттєво впливати на їх психічний стан.

Це нормальна реакція на стресову ситуацію, і важливо, щоб батьки були чутливі до потреб своїх дітей. В такі моменти не забувайте виявляти розуміння, любов та турботу, сприяючи їхньому емоційному комфорту, будучи опорою для них, а також навчаючи контролювати свої емоції.

Подробнее...

Дитина через війну перебуває у постійному стресі. Що мені робити?

Найбільше від війни страждають діти. Повітряні тривоги, навчання у бомбосховищах, вибухи, переїзди у нові міста і втрата звичного кола спілкування – усе це дуже сильно впливає на дітей. І їхні реакції на такий стрес важко передбачити. Хтось стає надто емоційним, агресивним, хтось, навпаки, завмирає і замикається в собі.

Як у таких випадках діяти батькам й опікунам, знає не кожен.

Щоб допомогти дорослим давати раду зі складними почуттями дітей, ми створюємо у громадах Центри життєстійкості. Там батьки й опікуни разом із фахівцями можуть навчитися розпізнавати емоції дітей, підтримувати себе та їх у стресових ситуаціях, а також — разом долати виклики.

Подробнее...

Як впоратися з емоційними бурями

Попросити допомоги, коли важко, - це не слабкість. Це - сила. Адже час від часу усі ми переживаємо стрес і кожному з нас потрібне не лише дружнє плече та сусідська порада, а фахівець, здатний професійно зарадити й допомогти.

Коли “емоційні бурі” захоплюють вас і від цього страждає ваша сім’я, відсторонення та замикання в собі лише погіршують ситуацію.

Натомість підтримка спеціаліста і спільна робота над емоційними подразниками, здатні відновити ваш психоемоційний стан. А також - допомогти знайти ґрунт під ногами.

У цьому - одна з цілей роботи Центрів життєстійкості - безкоштовних просторів, відкритих для усіх мешканців громади.

Подробнее...

Як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни

Порадами, як підтримати дитину в такій ситуації, поділилися фахівці платформи «Дія.Безбар’єрність». Матеріали підготовлено у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

1. Поясніть дитині, чому саме ви вирішили поїхати та чому це важливо для вашої спільної безпеки.

2. Будьте уважними до почуттів дитини. Вона може відчувати смуток через втрату зв’язку з домом і радість від нових відкриттів. Усе це – природні почуття. Розділяйте їх із дитиною і робіть усе можливе, щоб створити для неї відчуття безпеки.

Подробнее...