27 січня – День пам’яті жертв Голокосту

Англійське слово «голокост» запозичене з латинської Біблії і означає «жертва всеспалення». Голокост — це загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок організованого знищення євреїв нацистами і їх соратниками в Німеччині та на захоплених нею територіях в 1933 — 1945 рр. Традиційно жертвами Голокосту вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. Це число закріплено у вироках Нюрнберзького трибуналу, але повного списку жертв не існує.

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження...». У числі шести ініціаторів прийняття Резолюції про встановлення Дня пам’яті жертв Голокосту виступила й Україна. Цей документ оголосив 27 січня Днем пам’яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році війська 1-го українського фронту звільнили в’язнів нацистського табору смерті Освенцім в Польщі — найбільшого нацистського табору смерті, в якому загинули близько 2 млн. осіб. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Зазначимо, що на території Європи для використання рабської праці, ізоляції, покарання і знищення євреїв, циган і інших груп населення, які вважалися «неповноцінними», нацисти створили понад 42,5 тисяч таборів і гетто, в яких катували, розстрілювали та спалювали живцем людей, в тому числі жінок і невинних дітей...

В пам’ять жертв Голокосту споруджені меморіали та музеї в багатьох країнах світу. Серед них Музей Яд Вашем в Єрусалимі, Центр документації та меморіал в Парижі, Будинок-музей Анни Франк в Амстердамі, Меморіальний Музей Голокосту в Вашингтоні, Музей пам’яті 1,5 млн. єврейських дітей в Хіросімі, пам’ятник на набережній Дунаю в Будапешті, пам’ятник жертвам Голокосту в селі Петриков в Україні.

Також у Лисичанську в 2013 році до 70-ї річниці визволення Лисичанська від фашистських загарбників був відкритий пам’ятник жертвам Голокосту в районі балки «Дурний яр».

У наш час тема Голокосту не втратила актуальності. Соціальна напруженість, міжетнічні і міжконфесійні конфлікти, сплески екстремізму та неофашизму — все це змушує згадувати про катастрофу Голокосту. Важливий урок, який кожен повинен винести з трагічних подій історії — це терпимість, яка є запорукою існування безпечного і толерантного поліетнічного суспільства.

У цей день в нашій країні до всіх пам’ятників жертв Голокосту традиційно покладаються квіти з метою вшанування пам’яті безвинних людей, які загинули від катувань нацистів.